* * *
Ви любите пишатися
щедротами утрат,
пашіти й прикрашатися
шовками Ваших шат.
Скарби в стодоли складено,
позолотів Едем,
і розтулили лагідно
Ви рани хризантем.
Благословенні парості,
продовжені в плодах.
Чи Вам не страшно старості,
о мудра й молода?
Йдете ногами босими,
щоб сипать дукачі…
Я чула, пані Осене:
Ви плакали вночі.
2005
Дані опрацьовуються...