VIRGINI INTACTAE*

То вуст чужих не відали твої?

Тремтливих рук ніхто не пестив досі?

Ніхто не пробирався крізь волосся

до шиї і не цілував її?

 

Ніхто не дослухавсь до течії

ледь чутних слів, до серця відголосся?

Твою голизну зріти привелося

лиш ручаю й лататтю в ручаї?

 

Невже одвік це горде, княже тіло

в обіймах нічиїх не тріпотіло?

Й в очах, що наче сонячні сади,

 

іще не квітли насолоди бризки?

Твоя жага – лиш світанкові зблиски?

Вершина щастя – ти! Ходи ж сюди!..

 

*Незайманій діві (лат.).

 

VIRGINI INTACTAE

 

Ust twych więc usta nie tknęły niczyje?

Nikt nie uścisnął twojej drżącej ręki?

Nikt się nie oplótł w twoich włosów pęki

ani się wessał w twoją białą szyję?

 

Nikt się nie wsłuchał, jak twe serce bije,

jak omdlewają słów błękitne dźwięki,

a ciała twego kształt smukły i miękki

zdrój tylko widział i wodne lilije?

 

I nigdy dumne to królewskie ciało

w niczyich ramion uścisku nie drżało?

Pragnienie twoje jest jak blask o wschodzie?

 

Nigdy w tych oczu słonecznym ogrodzie

nie trysła rozkosz kwiatami złotemi?

Pójdź! Tyś jest szczęściem najwyższym na ziemi!

 

1898

Жовтень 21, 2016, 15:27
Кількість переглядів - 43
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

1 коментар до “VIRGINI INTACTAE*

Напишіть відгук