VIA*

Відсилав нас у путь легкокрилої свіжості дух –

у кінці нам роковані марева теплі і млосні.

І без нас уже зійдеться коло й триватиме рух,

будуть віяти бризи і будуть гойдатися сосни.

 

Не для нас – ліжники й кучеряві стовпці з димаря.

Бач – куріють шляхи і туманами дихають гори.

Дай же руку! І буде смеркання, і буде зоря.

Я люблю в тобі сум і мовчазність – цю велич покори.

 

Схід і захід – зімкнулися в долі стихії, обі

неминучі, як ніч після дня, і обі заповітні.

Тільки ніжність моя присягає на вірність тобі;

тільки вічність моя відпускає гріхи несповідні.

 

2002

 

*Шлях (лат.).

Грудень 15, 2015, 22:24
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)