Вгамуються вітри і зливи…

* * *

Вгамуються вітри і зливи;

до влади криги шанобливий,

принишкне лісовий ручай,

і гай у спокої застигне.

Як вічний шум до часу стихне,

почуєш музику мовчань.

 

Її, величну і чудову,

на нотах серця занотовуй,

розпізнавай таємний зміст.

Де згадку сховано вчорашню? –

чи на горищі, попіддашшю,

у рештках ластів’ячих гнізд?..

 

І ти вже любиш невимовно

цей смак ґлінтвейну з кардамоном

і мерзлої горобини.

Відчувши істину незриму,

ти мимоволі визнав зиму

за мудру вчительку весни.

 

2003

Грудень 15, 2015, 20:36
Кількість переглядів - 11
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)