Вечерю скінчено, і спить вино в бокалах…

* * *

Вечерю скінчено, і спить вино в бокалах,

і він оповіда під мирний тріскіт дров

про дикий жах війни, з якої він прийшов,

у висловах простих і роблено недбалих.

 

Та кличе щось його під чорне небо знов…

У матері в очах майнув тривожний спалах,

і лине блідизнá до лиць її зів’ялих:

здолав загибель він, любові ж не зборов.

 

Примовкла і сестра – ще розсвіт, ще дівчисько:

у пеклі, у диму, де згуба ходить близько, –

і там живе любов! Хіба не дивина –

 

і між руїн собі одшукує дорогу!

…А втім, усе життя хіба не та ж війна –

без шансу вижити, без прав на перемогу.

 

2011

Жовтень 21, 2016, 12:22
Кількість переглядів - 56
Подобається - 2
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)