Уся ота барвиста метушня…

* * *

Уся ота барвиста метушня,

уся ота мозаїка безладна,

ці дні, неначе клаптикові рядна,

які зшиваєш майже навмання, –

і цих ночей вугілля і пастель,

ця срібна гострота в безсонній думі…

О, кожна ніч – безумний корабель –

ховає сонце контрабандне в трюмі!

А місячний маяк манить далеко…

 

Падуть плодами місяці й сонця.

То чорне п’є земля, то біле млеко,

і чорне млеко – з білого сосця.

 

2011

Жовтень 21, 2016, 12:03
Кількість переглядів - 15
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)