ТИ НЕ ЛЮБИШ МЕНЕ

Зачинитись, роззутись і впасти на килим ведмежий.

Кожен шерех вганяється в мозок, мов лезо ножа.

Мене навчено вірити мудрості Божій безмежній,

але нині я, мабуть, дізналась, де в неї межа.

 

Ти не любиш мене

ні вогнем, ні мечем, ні струною;

ти не любиш мене,

і даремно троянди росли…

 

Моя роль трагедійна тобі може здатися фарсом,

я тебе й не запрошую бути її глядачем.

Не дивися на небо: Венера з’єдналася з Марсом,

їхній промінь подвійний зіниці твої обпече.

 

Ти не любиш мене,

я ж до тебе мов хвиля до скелі –

ти не любиш мене,

ані в штилі, ні в штормі моїм…

 

…………………………………

 

Ти не любиш мене –

і за тисячу літ не полюбиш.

Ти не любиш мене –

то навіщо ж палають сонця?!.

 

2007

Грудень 16, 2015, 0:43
Кількість переглядів - 122
Подобається - 3
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)