* * *
Ти кажеш «так».
Ти робиш крок
до порохнявих поперечин.
Нехай хисткий – це все ж місток
понад потоком заперечень.
Так легко схибити, авжеж,
і острах збільшує зіниці.
Іще хвилина – й ти впадеш,
немов пішак із шахівниці…
Хай так! але волієш ти
загибель поміж хвиль потоку, –
як жити, не зробивши й кроку
у бік манливої мети?..
2004