*
Хто любить, в того і вуста німі.
Ти не волай «люблю!..» на посміх люду.
Я чорна; упізнай мене в пітьмі –
Твоєю буду.
*
Манливе і оманливе «люблю» –
як білозуба усмішка араба.
Ця ніч зчорніла від мого жалю,
немов Кааба.
*
З глибин пітьми зернина пророста.
Зимують в темнім льохові лілеї.
Одвіку наша мати – чорнота,
ми родом з неї.
2007