Трунок терпкий через горлечко дня витіка…

* * *

Трунок терпкий через горлечко дня витіка,

сутіні осад спадає на тисняву вулиць.

Знову чекаю –

кур’єра,

трамвая,

дзвінка;

певне, чекаєш і ти, випадковий прибулець…

 

Усміх нервовий, уклін умирущій добі –

хто ти для неї? – не знаєш, творець а чи витвір.

Так чи інак, а захланність не личить тобі:

все, що твоє, що моє, – лиш дорога і вітер,

 

те, чим настояно трунок терпкий, –

і нову

пляшку, прокинувшись зранку, я знов одкоркую.

Хто запитає – всміхнусь йому: так і вікую.

А не спитають – промовчу: отак і живу.

 

2011

Жовтень 21, 2016, 11:47
Кількість переглядів - 5
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)