ТРІЩИНА

Вада розколює скелю і скло.

Сумнів спотворює світ усвідомлений.

Блискавка здогаду. Мозок утомлений

білим вогнем обпекло.

 

Тануть настрахані юрми химер.

Б’ється, пульсуючи, думка оголена.

Вмить і назавжди роздвоїть розколина

світ на «раніш» і «тепер».

 

2002

Грудень 15, 2015, 21:12
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)