Стривай! Я полиском сліпучим…

* * *

Стривай! Я полиском сліпучим

в тривожнім небі заблищу,

злякаю світлом нестерпучим,

Володар грому і дощу.

 

Як в гордий дуб на узбережжі,

в твою самотню душу я

уцілю шпилькою пожежі,

кільчастої, немов змія.

 

Вона розкрутиться й огорне,

і будеш ти метатись в ній,

і біле зміниться на чорне

в душі обвугленій твоїй.

 

Свій темний біль слізьми ти зросиш,

зведеш горі човни долонь –

та ласки в Мене не попросиш,

благання вкинеш у вогонь…

 

…Якщо тебе Мені не шкода –

не шкода світу й поготів:

хай вмре – за те, що Я – Володар –

так непоправно полюбив!..

 

2003

Листопад 29, 2015, 19:32
Кількість переглядів - 33
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)