Співай про повноту вселенських кіл…

* * *

                        …Мне дорог путь от мошки до светил.

                        Константин Бальмонт

Співай про повноту вселенських кіл,

що ні кінця не знають, ні початку;

про кожну порошинку – світлу цятку –

і полум’яні озії світил;

про хаос, що тяжіє до порядку,

про трепет душ ув оболонках тіл,

про сяйво меду і про сонних бджіл,

ще не свідомих сонячного взятку.

Забудь, що кожен день – це крок в пітьму.

Ти віриш в сонце? То співай йому:

нехай звиває золотаві струни.

Й бджола твоя, на мить урвавши лет,

спива нектар солодкий і отруйний,

щоб був солодким і отруйним мед.

2009