Сніги понад нами…

* * *

                  Останнім цьогорічним снігам

                  присвячую

 

Сніги понад нами,

онова у світі старім.

Сніги за снігами,

сніги – і нічого окрім.

 

Спинити не можна

сніжинок примхливий політ.

З них думає кожна,

що з неба її родовід.

 

Не відає жодна

в сумятті легких поривань,

що світу безодня

і чисте оберне на твань.

 

Непамять – це благо? –

була б вона благом, якби

безпамятна спрага

не гнала в падоли журби.

 

Сумний колообіг

єдину розраду лиша:

у юній подобі

народиться знову душа…

 

Ні роду, ні віку,

ні ймення свого не повім.

Сніги понад світом,

сніги – і нічого окрім.

 

2010

Грудень 20, 2015, 22:38
Кількість переглядів - 53
Подобається - 3
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)