Скажи мені, ти віриш, що вода…

* * *

Скажи мені, ти віриш, що вода

і є праматір, що зродила суще?

Дивися-но: уже вщухає хлюща,

нитки останні небо випряда.

 

На шибці кілька крапель осіда –

і до води спішить вода чимдужче;

так у минуле квапиться грядуще…

Чому і звідки вічна ця жада?

 

І знову діють потаємні сили,

і знов частинки з’єднуються в ціле,

святої злуки настає пора.

 

І прагну я, немов безхатній дому,

твоєї величі, твого огрому, –

істота, створена з твого ребра.

 

2012

Жовтень 21, 2016, 12:10
Кількість переглядів - 20
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)