Шляхетних лицарів і дам прекрасних…

* * *

«Шляхетних лицарів і дам прекрасних

доба минула. І злостивий насміх

нових вандалів над усім стоїть.

І меркнем ми, змарнілі водномить,

вигнанці світу, що чужак привласнив,

недобитки окрадених століть.

 

А хиже плем’я, ласе до дармиці

(тавровані їх каторжанські лиця,

в очах бичачих тріумфує зло…),

в домівки наші пошестю впливло». –

 

«Хай ницістю своєю вп’ються ниці.

Це все уже було, було, було!..

 

Жахтів огонь, і – кожна ув одінні

розкриленім – металися жрекині,

подібні до сполоханих пташат…

Та сам себе лякався Герострат,

і гнівний лик цнотливої богині

ввижавсь йому яснішим устократ».

 

2011

Жовтень 21, 2016, 12:20
Кількість переглядів - 13
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)