РЕМСТВО ПЕНЕЛОПИ

Зладнали кораблі – і ось врочистий постріл,

сполохавши чайок, провів вас у похід.

Хоч гордо вознеслись над морем ваші ростри –

й вони, і ви самі у владі нереїд.

 

Осіли небеса, ураз повужчав простір

і вилиняв без вас наш звичний краєвид.

Ви відпливли – а ми, жалем пойняті гострим

і заздрістю до вас, вам тужимо услід.

 

Завжди лиш вам, лиш вам – ота солона брага,

пришпорені вітри, і живодайна фляга,

і острах, і азарт, і чар близьких погуб!..

 

А нам – хустки, ткання, днів монотонний шерех,

жадоба далини і осоружний берег,

і прісний хліб нудьги, і зморшки біля губ.

 

2010

Грудень 16, 2015, 2:16
Кількість переглядів - 6
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)