ПРОВІНЦІЙНИЙ ГОТЕЛЬ «ЛІЛІЯ»

Тут не селилися зроду міністри і дипломати,

не було тут тілистих дам у коштовностях від Картьє,

а були бліді покоївки, що порали темні кімнати,

і було рецепційне бюро – старе, і ще старіший портьє.

 

І був золотистий ранок: осяяні сонцем кахлі

тераси, 

й бамбуковий столик, 

і тости хрусткі, 

і білий крюшон,

і квіти у вазі – таки лілеї… прокляття, як вони пахли! –

ти й досі мені не зізнався, де їх у жовтні знайшов.

 

2008

Грудень 16, 2015, 0:29
Кількість переглядів - 14
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)