Обернувся юначим лицем
і бадьорим озвавсь тенорцем:
«Не вклонюсь я негодам і злу:
штиль на водах, привілля веслу.
Є ще, правда, старі буркуни:
тільки темне скрізь бачать вони,
бо пітьма у старечих очах,
воля вгасла, вогонь в них зачах».
Обернувся старечим лицем –
і заплакав, і мовив тихцем:
«В кожнім штилі є зерня грози,
в кожній усмішці – пам’ять сльози,
в кожній злагоді – зародок зла,
а вогонь – це майбутня зола.
Ти юнацьким оманам не вір:
тільки вік нам вигострює зір».
2010