Потаємними ключами…

* * *

Потаємними ключами,

потаємними ключами

всі я відмикаю брами –

нині відімкну твою.

Ти здригаєшся у ліжку,

ти здригаєшся у ліжку;

я до тебе шлю усмішку

і у мреві розтаю.

 

Я тобі явлюся знову,

я тобі явлюся знову

у годину вечорову

чи о вранішній порі.

Ти мене не уласкавиш,

ти мене не уласкавиш,

хоч моє імення славиш

і будуєш вівтарі.

 

Я моргну до тебе оком,

я моргну до тебе оком –

півлюб’язно, півжорстоко,

обійму півжартома.

Я ж дволиця, наче Янус,

я ж дволиця, наче Янус:

чи скараю, а чи зглянусь –

ще не знаю і сама.

 

2002