* * *
Потаємними ключами,
потаємними ключами
всі я відмикаю брами –
нині відімкну твою.
Ти здригаєшся у ліжку,
ти здригаєшся у ліжку;
я до тебе шлю усмішку
і у мреві розтаю.
Я тобі явлюся знову,
я тобі явлюся знову
у годину вечорову
чи о вранішній порі.
Ти мене не уласкавиш,
ти мене не уласкавиш,
хоч моє імення славиш
і будуєш вівтарі.
Я моргну до тебе оком,
я моргну до тебе оком –
півлюб’язно, півжорстоко,
обійму півжартома.
Я ж дволиця, наче Янус,
я ж дволиця, наче Янус:
чи скараю, а чи зглянусь –
ще не знаю і сама.
2002