ПОШТОВА СПІВАНОЧКА

Сиротливі зорі множить

небо-чорноблиск.

Дожидаю листоноші:

має бути лист.

 

Ні, нема… Чи річ у марці?

Чи підвів конверт?..

Лиш гойдається на хмарці

місяць – перша чверть.

 

Винен – сниться в пору повні –

чорний-чорний де-

-мон: чужі листи любовні

в потемку крадé…

 

Місяченьку, хане жовтий,

владарю доріг,

як вночі з крайнеба йшов ти –

чом же не встеріг?

 

…Серед зоряного почту –

місяць убутний.

Вкотре я біжу на пошту,

а поштар смутний.

 

Скрушно знизує плечима:

вибачай, нема…

Може, небо зна причину,

але в нім – пітьма.

 

2009

Грудень 16, 2015, 2:07
Кількість переглядів - 10
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)