ПОЕЗІЯ, ПОДИКТОВАНА ЖІНОЧОЮ ЗАЗДРІСТЮ

Влетить на високих підборах

з валізою блузок прозорих

і скине недбало пальто

(трапеція, колір бордо).

 

Усмішку сліпучу жбурне

і сяйвом очей залоскоче,

й підбором своїм, якщо схоче,

і серце тобі проштрикне.

 

Вона розумує de arte*

і палить тонкі цигарки,

і ти їй простиш залюбки,

що плутає Мільтона з Данте.

 

А знудившись в цій глушині,

на злість невимовну мені

утне несподіваний вибрик:

черкне претензійний верлібрик.

 

2002

 

*Про мистецтво (лат.).

Грудень 15, 2015, 23:54
Кількість переглядів - 69
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)