ПІД ЗНАКОМ КРОНОСА

                          Аристократичне божество.

                          Ушляхетнює все, чого торкається.

 

І. Дзиґар і порцелянова статуетка

 

Кронів дух в годиннику стіннім

надихав інерцію вагала,

і схилилась Муза перед ним –

ласки Незворушного благала.

 

ІІ. Пам’яті Артура Шопенгауера

 

Тебе не зрозуміли, Кроне!

Для них ти й досі дітовбивця.

Вони гадають, ти робив це

задля збереження корони…

Тебе не зрозуміли, Кроне!

 

Ти перший, хто прозрів – і зрікся.

Тепер волієш млу і вихор,

бо ж того, що пізнав на лихо,

не змити в Леті ані в Стіксі.

Ти перший, хто прозрів – і зрікся.

 

ІІІ.

 

Зруйнував дисонанс ідеальну гармонію трибів,

і заклякла пружина, мов корчем затиснена п’ясть.

Світ вершив свою путь, але вмить захитався і схибив.

Кажуть люди: спинився годинник – провістя нещасть.

 

Оточили тебе розперезані дикі хвилини,

наче втеклих від ката стратенців потворний загін.

Ти так хочеш назад, в узвичаєний ритм часоплину,

де хвилина засвідчує смерть попередніх хвилин!..

 

За порушення мститься жорстоко стара заборона.

Амулет напівмертвий дбайливо сховай і рушай –

адже тільки поміж вузлуватими пальцями Крона

віднаходить своє пристановище втрачений рай.

 

2002-2003

Грудень 15, 2015, 21:19
Кількість переглядів - 30
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)