Аристократичне божество.
Ушляхетнює все, чого торкається.
І. Дзиґар і порцелянова статуетка
Кронів дух в годиннику стіннім
надихав інерцію вагала,
і схилилась Муза перед ним –
ласки Незворушного благала.
ІІ. Пам’яті Артура Шопенгауера
Тебе не зрозуміли, Кроне!
Для них ти й досі дітовбивця.
Вони гадають, ти робив це
задля збереження корони…
Тебе не зрозуміли, Кроне!
Ти перший, хто прозрів – і зрікся.
Тепер волієш млу і вихор,
бо ж того, що пізнав на лихо,
не змити в Леті ані в Стіксі.
Ти перший, хто прозрів – і зрікся.
ІІІ.
Зруйнував дисонанс ідеальну гармонію трибів,
і заклякла пружина, мов корчем затиснена п’ясть.
Світ вершив свою путь, але вмить захитався і схибив.
Кажуть люди: спинився годинник – провістя нещасть.
Оточили тебе розперезані дикі хвилини,
наче втеклих від ката стратенців потворний загін.
Ти так хочеш назад, в узвичаєний ритм часоплину,
де хвилина засвідчує смерть попередніх хвилин!..
За порушення мститься жорстоко стара заборона.
Амулет напівмертвий дбайливо сховай і рушай –
адже тільки поміж вузлуватими пальцями Крона
віднаходить своє пристановище втрачений рай.
2002-2003