NOLI CLAMARE*

«Е-гей!» – понісся крик, мов тріумфальний порив,

відбився від хребтів і в межигір’ї вмер…

Тихіше: в сьомий день десь тут, в одній з печер,

важкої втоми сном спочив Творець суворий.

 

Смерека до сестри лиш знаками говорить.

Пришерхла тишею вода гірських озер.

І привиди зірок в глибинах цих люстер

мовчать про височінь, якої прагнуть гори.

 

Ця етика висот проникливо проста:

мовчи. Безодню згуб таять в собі вуста.

Поводься наче гість, і чемний, і побожний.

 

А ще – напружуй слух загострено-тривожний:

чи не відлунює де смертоносний гін

розбурханих лавин – розгніваних богинь.

 

2004

 

*Не кричи (лат.).

Грудень 15, 2015, 20:26
Кількість переглядів - 12
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)