НІЧ У ЛИСТОПАДІ

                                                           …в череві ночі…

                                                           Володимир Базилевський

 

У череві пізньої осені темно й волого.

Кущі ловлять небо у розхили голих гілок,

а хмари снуються димком безпорядних волокон,

немов у чорнильній воді розбовтали білок.

 

Був жар – прохолов серед твані. Не жаль того жару,

тієї осінньої гри, золотої брехні.

Скарбничий життя – марнотратник:

це ж класика жанру,

що будь-яке золото в суті своїй – перегній.

 

Пора недіяння, намацує форму твій хаос:

так гусне небесний білок,

так зсідається кров.

Могла б я кохати – напрозимку тепло б кохалось! –

хтось бився за мене із Богом,

та Бог поборов.

 

2009

Грудень 16, 2015, 2:44
Кількість переглядів - 31
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)