Нескорені стихії приручати…

* * *

Нескорені стихії приручати

зухвалий ум силкується справік.

На те й годинникові коліщата,

на те і точний календарний лік.

 

Немає неокресленому віри –

хто скаже, більше в нім добра чи зла?

Зі страху людство вигадало міри

й опанувало магію числа.

 

А ось і мови, їх густющі сіті,

наставлені на многолику мить.

Одначе повелося так на світі –

найтоншого у сіті не зловить.

 

То нащо всі епітети і рими? –

бува, відчайно вигукнеш…

і все ж –

між нас є ті, що вміють і незриме

вбирати в ткані видимих одеж.

 

Це в них слова стають вогнем і гнівом,

співає з ними й молиться земля,

і навіть Кронос, сивий і ревнивий,

свій крок гальмує й голову схиля.

 

2011

Жовтень 21, 2016, 11:48
Кількість переглядів - 7
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)