Надвечір, як стане безлюдно…

* * *

Надвечір, як стане безлюдно,

безумець у білім кашне

в мій дім прокрадеться нечутно

і скронею скроні торкне.

 

Блідий, аж прозорий від муки,

хитнеться, мов п’яний фантом,

і я цілуватиму руки,

де жилки зійшлися хрестом.

 

І зорі осиплються густо,

жбурляючи іскри в пітьму…

Безумство! безумство! безумство! –

я плоть його стерплу прийму.

 

І в надрах заклюнеться чудо,

і з чудом життя промине…

…Крадеться, крадеться нечутно

безумець у білім кашне.

Грудень 16, 2015, 0:36
Кількість переглядів - 15
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)