Ми впали вдвох у цю осінню єресь…

* * *

Ми впали вдвох у цю осінню єресь.

Є проби золота – і жовтизни:

є вохра, що цяткує ясени,

є мед, а є лимонно-жовтий верес.

 

Терпке повітря – ти лише вдихни –

хмелить, мов зі шляхетських винниць херес;

і в стиску рук, як в лоні первини,

народжується вічноюний ерос.

 

Нам грішна осінь не бажала зла,

простімо їй цей жар і цю ненатлість, –

та відступає золота імла,

 

нам сумно вдвох, і тяжко нам зізнатись:

не від кохання – від жаги тепла

тремтіли наші стомлені тіла.

 

2014

Жовтень 21, 2016, 12:13
Кількість переглядів - 6
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)