MUTATIO*

Як зістарівся світ, докучливий, мов поскрип мостини!

Крізь невимиті вікна на всьому є осад рутини.

Етикетно-клішовані усмішки, завчені фрази –

всі шаблони позначу липкою печаттю відрази.

Всі гармонії – зсушені квіти, прості непростимо;

 

а н о м а л і я

 

вибухне з брості вогнями сліпими,

і закрутиться дійсність, втече, як вода через дірку…

Світ відкрию новий – а сама зупинюсь при одвірку.

 

2002

 

*Тут – зміна (лат.).

Грудень 15, 2015, 21:06
Кількість переглядів - 22
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)