* * *
Моя застигла маска – мій шолом:
холодна сталь, надійне забороло.
Я непоборна, й б’ють мені чолом
всі ті, кого зненацька поборола.
І тільки час ледь чутно зве на герць.
Підступний ворог, не бере нахрапом.
Він стиха п’є бурхливі води серць
і плоті хліб з’їдає – теж неквапом.
Усім згоріти суджено дотла,
спідтишного не оминувши бою…
Та все ж – я б відчайдушніша була,
якби змагалась поруч із тобою.
2009