МІРАЖІ

І

                                Lasciate ogni speranza voi ch ‘entrate…

В глухій майстерні працював чаклун.

Там гусли і топилися метали,

і гув вогонь, і демони витали,

моє сум’яття беручи на глум.

 

Чому я тут, в цій бісовій робітні?!

…Впівоберта оглянувсь лиходій –

цей погляд позбавляє всіх надій,

а очі в нього як твої – блакитні.

 

Вдихнувши дух жаркий – так пахне зло –

«Так пахне зло», – сказала я й затерпла,

і полум’ям, позиченим із пекла,

мені обличчя й руки обдало.

 

ІІ

Обвітрена шкіра в нього, суха,

і плащ підбитий вітрами.

Дві борозни на колючих щоках –

глибокі, схожі на шрами.

 

Сліпучою синню гнівних глибин

очі його просякли.

Світлі мечі уганяє він

у піхви моїх пентаклів.

 

В симфонії хвиль кожен акорд

знаний йому напам’ять.

Долає вест, приборкує норд

і зюйди в’яже снопами.

 

Він старший за мене на сотні криг,

зашерхлих на морі й скреслих.

Є в світі боги – він старший за них,

хоча він мій перевесник.

 

2008

Листопад 29, 2015, 19:05
Кількість переглядів - 35
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)