Метре, моя Вам рука…

* * *

Метре, моя Вам рука. Полишаю навік Вашу милість

серед сипучих пісків і мармурових пілястр,

в місті-плащі, у якім Ви є каптуром, звислим на очі,

в місті-колоні, де Ви – пишна її капітель.

Метре, моя Вам рука. Не схилюсь в шанобливім уклоні:

нині поблажливий Ви, я ж бо на жести скупа.

Храм кривоногих жерців, санктуарій брудних сакрифіцій

вже не привабить мене пастками гострих склепінь.

Метре, моя Вам рука. Ви б звеліли прислужникам Вашим,

хай не дзвенять по кутках низкою ржавих ключів:

то не відмички до скринь, де тьмяніють ув’язнені перли, –

лиш до гнилих таємниць, тих, що уже не болять.

Метре, моя Вам рука, що пропахла смолою пачулів.

Благословляю вуста, скуті скабою мовчань,

усміх роззмієний Ваш, усміх, тонший від стану клепсидри,

й мудрість пропорцій, в яких змішано оцет і мед.

 

2004

Грудень 16, 2015, 1:04
Кількість переглядів - 17
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)