МЕЛАНХОЛІЯ

В тебе очі мої: крізь облудну блакить –

сірі відсвіти сутої сталі.

Ти в невчасних візитах даєшся взнаки,

а сезонні вже звичними стали.

 

В тебе грецьке ім’я, і жіноче воно.

Чорна жовч – найміцніша з есенцій.

Ти ходою японки в вузькім кімоно

обережно вступаєш у серце.

 

Ти жадаєш офір? Маєш дим цигарок

і життя, що збігає в ніщоту.

О, я здалеку чую твій скрадливий крок,

твої примхи я знаю достоту.

 

Ти вітаєш мене, не проходячи повз,

невичерпна моя, невідчепна.

Попри зміни освітлення, планів і поз –

я довічно до тебе причетна.

 

2003

Грудень 15, 2015, 20:38
Кількість переглядів - 11
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)