ЛИСТ З ОСЕНІ

Я жду твого листа… Південне сонце й море

Тобі співають там… А в мене тут сльота.

Сьогодні не дощить, та сонце наче хворе…

Зів’ялий дух дерев, і сум, і самота…

 

Тут відцвіло усе; ти перш ніж надсилати –

Вклади свого листа межи духмяних трав,

А краще – у свої благоуханні шати,

Щоб щастя й супокій він в себе увібрав.

 

Ну а папір… прошу, папір візьми блакитний.

Бо, може, буде день понурий, безпросвітний,

Коли твого листа віддасть мені поштар;

 

І плакатиме знов дерев намокле віття,

І я у самоті шукатиму між хмар

Хоча б окрайчика, хоч клаптика блакиті…

 

LIST Z JESIENI

 

Czekam listu od ciebie… Tam Południa słońce
I morze mówi z tobą… U mnie długa słota,
Samotność, jesień, chmury i drzewa więdnące…
Dziś pogoda… lecz słońce chore – jak tęsknota…

 

Nim wyślesz, włóż list w trawę wonną albo w kwiaty,
Bo tu żadne nie kwitną już… Niech go przepoi
Spokój, woń słońca, szczęście twej bliży i szaty –
Albo go noś godzinę w fałdach sukni swojej…

 

A papier niechaj będzie niebieski… Bo może
Znów przyjdą chmury szare, smutne, znów na dworze
Słota łkać będzie, kiedy list przyjdzie od ciebie;

 

Skarżyć się będą drzewa, co więdną i mokną,
A ja, samotny, może znów będę przez okno
Patrzał za małym skrawkiem błękitu na niebie…

 

(зі збірки «Птахам небесним», 1905)

Січень 13, 2016, 14:03
Кількість переглядів - 11
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук