ЛЯМЕНТ СИВІЛИ

Давніх світил ясноволосі сини!

В диких морях губляться ваші човни.

Ваші зірки більше не вказують шлях,

бурі лихі шарпають ваші вітрила…

Дим вівтарів лине, та пломінь погас;

ваші боги очі ховають від вас.

Сім’я чуже зріє на ваших полях,

храми свої ви на поталу лишили…

 

Гомін стихій гнівний над вами не стих –

відали б ви, як уласкавити їх!

Відали б ви, як їх приборкати гнів, –

тіла б свого кожній вділили, мов жінці!..

Мудрих жерців гнали ви геть з корабля…

Хто вас прокляв, браття, о, хто вас прокляв?!

Ваші бійці йдуть під чужих королів,

ваші жінки стали любити чужинців…

 

Давніх світил ясноволосі сини!.. –

плачу до них, тільки не чують вони.

 

2008

Грудень 15, 2015, 21:01
Кількість переглядів - 20
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)