ЛЕЖУ В САДУ…

Лежу в саду я горілиць,

Слідкуючи за птаством.

Два ймення врізав я колись

У стовбур цей вітластий.

 

У стовбур я вганяв ножа —

Вганяла в грудь мені ти.

Та час усе преобража:

Вже й букв не розрізнити.

 

Спокійно спогад цей трива,

І сад смиренням диха…

Лишень гойдається трава,

Якась могильно тиха.

 

W OGRODZIE LEŻĘ…

 

W ogrodzie leżę o wieczorze,

Patrząc w lecące ptaki,

Pod drzewem, gdziem wyrzezał w korze

Dwu imion naszych znaki.

 

Dzisiaj nie pozna ich już oko,

Czas i tu sprawił zmianę,

Chociaż je wryłem tak głęboko,

Jak ty w me serce ranę.

 

Tak dawno już. Wsłuchany w ciszę

Spokojnie śnię tę chwilę…

W krąg trawa świeża się kołysze,

Cicha jak na mogile.

Жовтень 21, 2016, 15:11
Кількість переглядів - 47
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук