Колись – ти тільки не питай, коли…

* * *
Колись – ти тільки не питай, коли,
чи довго ждати, до якої дати, –

спом’янемо ми в мирі тих, що йшли

збороти смерть – або життя віддати.

І била ніч крильми, немов кажан,

і слала гнів, неначе мстивий демон.

Лише одне було з усіх бажань:

о, дай їм сили подолати темінь…

Спом’янемо ми тих, хто горізнáч

лежав між трав, – і плями на зеленім,

і гул пожежі, і жіночий плач

далеким здасться і неуявленним.

2014