Колись – ти тільки не питай, коли…

* * *
Колись – ти тільки не питай, коли,
чи довго ждати, до якої дати, –

спом’янемо ми в мирі тих, що йшли

збороти смерть – або життя віддати.

 

І била ніч крильми, немов кажан,

і слала гнів, неначе мстивий демон.

Лише одне було з усіх бажань:

о, дай їм сили подолати темінь…

 

Спом’янемо ми тих, хто горізнáч

лежав між трав, – і плями на зеленім,

і гул пожежі, і жіночий плач

далеким здасться і неуявленним.

 

2014

Жовтень 21, 2016, 12:21
Кількість переглядів - 19
Подобається - 2
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)