* * *
…І минуле окриється тінню земною:
це було не зі мною, було не зі мною!
Водевільні сюжети і драми дешеві,
і амурові стріли, і їхні мішені…
Мій учинок, що серце троюдить докором,
люта заздрість моя, за яку мені сором,
тайні язви ганьби, опоганене ложе –
ні, цього не було,
ні, цього не було,
та і бути не може!..
Нас жага споминання ошукує тонко:
там, в минулім, – не ми, лиш пусті оболонки,
випадкові одбитки, линовища збляклі,
театральні костюми з оджилих спектаклів…
Хто себе розгубив – той шукай де спромога,
та лише не в минулім, не в ньому, на бога!
Що минає – лишім йому мирно минути;
слався, часе, за те,
слався, часе, за те,
що тебе не вернути.
2011