І чути, як буття тече по жилах…

* * *

І чути, як буття тече по жилах,

як осідає смерком на лице.

Твоє буття,

твоє,

хай не про це

молила ти,

на інше ворожила…

 

Буває й так, що звужується світ,

і світ не світ –

клітина-комірчина…

 

А мріялось про крила за плечима –

та вже й не прозирнеш крізь товщу літ.

 

2013

Жовтень 21, 2016, 11:51
Кількість переглядів - 4
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)