ГОЙДАЛКА

Той травень, мій травень у парку міськім –

минув,

а триває і досі…

Вхопитись за линви!

Вмоститись на дошці!

Штовхнутися рухом рвучким!

 

Не бачу сердитих дорослих облич:

лечу,

і живу,

і співаю –

співаю словами, яких не буває

у жоднім з відомих наріч.

 

А вітер!

А танець розкудланих крон! –

смішливі зелені звірята

пручаються в бурих лабетах завзято,

але не пускає полон…

 

Це щастя танцює у серці моїм,

у серці моїм п’ятирічнім!

І ділиться серце із кожним зустрічним,

із небом,

із парком міським…

 

ах, де я?! –

лиш пам’ять ошмаття лата,

складає окрушини-пазли…

…летіла!

…жила!

…не боялася впасти!

 

Дитинство.

Весна.

Висота.

 

2010

Грудень 16, 2015, 1:50
Кількість переглядів - 12
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)