* * *
Танцюй, допоки ниточка бринить…
Олександра Ковальова
Гей, танечнице крилата,
ступні у золі!
Гріх так легко танцювати
на важкій землі.
Стала серцем і судьбою
примха-дивина.
Я ж не матиму з тобою
хліба, ні вина!
Що за чар в твоїм чар-зіллі? –
ах, ромен-дурман…
На розжаренім вугіллі
босоногий тан.
Що ж ти граєш, легкокрила,
примхо і мано?
…а прогнать тебе несила,
вабиш все одно.
2009-2010