ФЛЕЙТА

Віддам тобі звук і луну,

з матерії звільнену душу.

Ти голос у мене ввітхнув,

і я оприявнитись мушу.

 

Неявлені спали плоди

в тілесній заглибині чорній.

Це ти до життя їх збудив,

торкання твої – животворні.

 

Ти змушуєш вирву мою

здригатись у сотнях вібрацій.

Тепер я себе пізнаю,

і сенси мигтять і яскряться.

 

Свій вдих у мій витік вцілуй.

Любов свою стверджуй незмінно.

Я – родище звуків і лун –

віддячуюсь гідно й фемінно.

 

2003

Грудень 15, 2015, 21:43
Кількість переглядів - 10
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)