FIVE O’CLOCK*

Чи не марно силкуюсь списати примхливим пером

феєричних фантомів безумні й розбещені танці?

Почастуй мене чаєм. До нього доречним є ром –

о, ця пристрасть пірата й снобізм корінного британця.

 

Чи не марно приховую шал хаотичних сум’ять?

Я з тобою така непробачно прискіплива й пильна…

Це мені іманентне, як знак зодіаку і стать.

Я не вірю в Фортуну – й Фортуна до мене прихильна.

 

Чи не марно роблю з чаювання магічний обряд?

Що торкатися святощів рідше, то будуть святіші.

Освятили цю воду купелі тремтливих наяд.

Освятили цю мову століття терплячої тиші.

 

Чи не марно гойдаюся в сумнівах без опертя

і гріха уникаю, завчасно злякавшись спокути?

Почастуй мене щастям – нехай все подальше життя

почастунку твого не зумію, не зможу забути.

 

2005

 

*П’ята година (вечора) – пора традиційного чаювання у Великій Британії.

Грудень 15, 2015, 22:53
Кількість переглядів - 12
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)