Фатальні кола креслить вороння…

* * *

Фатальні кола креслить вороння

над чорним храмом, в чорну землю врослим.

Що ж, я тебе любила навмання

і руку простягла тобі наосліп.

 

Це страшно – чорне пустище знайти,

де порались турботливі пенати.

Це страшно – раптом очі підвести

і в ближньому – чужинця розпізнати.

 

2007

Грудень 16, 2015, 1:04
Кількість переглядів - 12
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)