Ескізи доль – мов обриси древесні…

* * *

Ескізи доль – мов обриси древесні,

свою дорогу знає кожна віть.

Нам – проростать крізь осені і весни,

цвісти й буяти, висихать і тліть.

 

Гіллиться шлях мій крізь пустелі й багна,

не заникає, доки я жива.

Та хижий корінь, що поживи прагне,

не чує крони, що про вись співа.

 

Хилюсь до тебе вітами густими,

і наше листя шепче про одне, –

але коли життя від мене йтиме,

я знаю, не врятуєш ти мене.

 

Назви дерева сестрами й братами,

здіймися струнко з душами дерев…

А по землі бредуть нові Адами,

шукаючи своїх невинних Єв.

 

2014

Жовтень 21, 2016, 11:57
Кількість переглядів - 10
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)