ДВІЙНИКИ

…Тож знай, тебе існує двоє: перший –

земних стежин гріховний мандрівник;

але в моєму серці твій двійник

давно тебе, живого, перевершив.

 

Ні в чому він не завинив – це ж ти,

лютуючи, ронив колючі фрази;

тобі мій жаль, тобі мої образи,

а він – він чистий в сяйві доброти.

 

І я, покірно розстеливши постіль –

поміст поганським пристрастям твоїм, –

я потай зраджую тебе – із ним,

і розкоші нема над розкіш помсти.

 

Можливо – хтозна? – так судилось нам,

що муситиму в вічній круговерті

тебе твоїй я відступити смерті, –

тож знай: його – лише своїй віддам.

 

2006

Грудень 16, 2015, 0:27
Кількість переглядів - 12
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)