Душа моя ходить сама в яблуневім саду…

* * *

Душа моя ходить сама в яблуневім саду.

Терпким яблуневим вином її щем розведу.

 

Було тут і яблуко Єви, та годі шукать;

лишилася яблучна долька – небесний цукат.

 

Мов яблуко з гілки, впаде моє слово із вуст.

Достиглим своїм, соковитим – до кого ж озвусь?

 

Сади яблуневі – сьогодні мої вчителі:

їх рід від землі – і плоди повертають землі.

 

2009

Грудень 16, 2015, 2:42
Кількість переглядів - 25
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)