Так прагнуть дерева у небо бездонне,
в прозорій купелі полощучи крони, –
коріння ж, голодне, вгризається в глиб,
із плоті землі добуваючи хліб.
То в чім моя радість: у ближнім чи в дальнім?
Два первні однаково серцю зрідні:
я й світло люблю, що мене відкидає,
й пітьму, що оселю лаштує мені.
2009