VIRGINI INTACTAE*

То вуст чужих не відали твої?
Тремтливих рук ніхто не пестив досі?
Ніхто не пробирався крізь волосся
до шиї і не цілував її?
Жовтень 21, 2016, 15:27

ПРО СОНЕТ

Люблю сонета стрій, лади його примхливі:

це мармуру шматок під долотом митця,

і форми родяться з-під вільного різця

тотожні розміром, а образом мінливі.

Жовтень 21, 2016, 15:24

СТАТУЯ ГЕРМЕСА

Гермеса викінчив у мармурі різьбяр:
він висадив змію йому на посох білий,
в сандалі взув його легкі, що мали крила,
і гідну божества усмішку дав у дар.
Жовтень 21, 2016, 15:18

ЛЕЖУ В САДУ...

Лежу в саду я горілиць,

Слідкуючи за птаством.

Два ймення я різьбив колись

На дубі цім гіллястім.

Жовтень 21, 2016, 15:11

ДО МУЗИ

Несхитно певен я і вірю урочисто,

О Музо, та, якій служу безперестану,

Що зволиш ти колись прибути особисто,

Щоб скласти за труди мені подяку й шану.

Жовтень 21, 2016, 15:09

Коли грудневий вітер скаженіє...

* * *

Коли грудневий вітер скаженіє,

Коли сваволить віхола шпарка,

І світ попід снігами закляка,

Й застиглому життю вже смерть видніє,

Жовтень 21, 2016, 15:06

НЕХАЙ ГЛУЗУЮТЬ

Нехай глузують люди
З моїх наївних днів,
Коли я жив в облуді,
Допоки не прозрів.
Жовтень 21, 2016, 15:03

Я ЙДУ УВ ОСІНЬ...

Я йду ув осінь, а тобі весніє,

І ця різниця ділить нас жорстоко.

Тож на красу твою, що захват сіє,

Дивлюсь, зрікаючись, печальним оком.

Жовтень 21, 2016, 14:58

ПРУГ

Ти горда, і чоло, мов з мармуру, ясне;

З докором і жалем, чень, згадуєш мене,

Бо, позирків твоїх не зрозумівши, я

Пройшов тим ранком повз – а ти була б моя.

І уявляєш ти: ось я між мертвих книг,

Холодну міць ума запозичаю в них,

Чи з вежі уночі я, сповнений пихи,

Вивчаю рух зірок і стежу їх шляхи,

Усіх позбувшись туг, немов порожніх злуд,

Із серцем-каменем із найтвердіших руд.

І не вчувається, не мариться тобі:

Щовечір з пристані дивлюсь я у журбі

На море – й думаю: «Це ж друга вже весна

Відтоді, як стяга тремтіла срібляна

На плесі – від судна, що вдаль її несло

Й на води клало пруг і на моє чоло».

Жовтень 21, 2016, 14:53

ПЕРЕДЧУТТЯ

Той золотий листок тобі на коси впав,
Коли ми йшли удвох у зóлоті алеї, –
Й безцінним скарбом став він для душі моєї.
Жовтень 21, 2016, 14:50


Сторінка 1 з 3 1 2 3 »