БЛИСК ЕМЕРАЛЬДОВИХ ЛЕЗ

Вальс

 

Ти любив, як творив. Патетичним акордом

пролунав у душі моїй, спраглій чудес.

І нехай розійшлись ми мовчазно і гордо –

опалив мене блиск емеральдових лез.

 

У стратенчім жалю я, у скрусі шаленій

кожен спомин палю, розгубивши їм лік, —

але очі твої, незглибимо зелені,

мов сукно картяра, мене зватимуть вік.

 

Хай світанки горять, як роз’ятрені рани,

наближають щораз заповітний поріг, —

у глибинах морських, о мій ніжний тиране,

не стьмяніє докір двох безодень твоїх.

 

2002

Грудень 16, 2015, 1:22
Кількість переглядів - 21
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)